Так оцінив творчий звіт Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату під час Міжнародної науково-практичної конференції «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін», яка проходила 19-20 квітня 2018 року в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Георгій Георгійович Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, почесний доктор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (м. Київ).
Нам випала висока честь представляти на такому форумі Черкащину, представляти творчі здобутки учнів та їх наставників-педагогів. Були грамоти, дипломи, але найдорожчими були щирі, добрі, теплі слова подяки від гостей і господарів конференції нашим українським дітям за те, що вміють так майстерно показати красу нашого мистецтва – пісні, танцю, музики, образотворчого мистецтва, а через них – свою любов до рідного краю, до України.
На конференцію ми привезли напрацювання педколективу школи з науково-методичної роботи (матеріали участі школи в різноманітних конкурсах, за які отримали нагороди, як-то «Сучасні заклади освіти – 2015, 2017 рр.», «Інноватика в освіті України» (2010 р.), ІХ Міжнародний фестиваль педагогічних інновацій (2017 р.), «Освітній Оскар – 2017» і ін., а також матеріали дослідно-експериментальної роботи, роботи з обдарованими дітьми, творчих звітів школи перед громадськістю, різноманітних проектів і ін.).
У вестибюлі університету розмістили досить велику виставку художніх робіт нинішніх учнів і випускників школи (представляли наступність у роботі протягом всього творчого звіту школи). Були бажаючі купити окремі картини, до чого ми не були готові, адже всі роботи авторські, а автори залишились дома.
Більше ніж півтори години в актовій залі університету йшла презентація творчих колективів школи. Сценарій звіту готували викладачі університету, тому не жаліли добрих слів дітворі, дорослим учасникам концерту за чудові пісні, музику, танці. А юні артисти, їх наставники таки заслуговували на ці добрі слова, бо не було жодного прорахунку, якоїсь навіть незначної помилки.
Гарно співали дівчатка з ансамблів «Світанок» (керівник Забожко І.М) і «Перлинки» (керівник Прісич Н.М.), злагоджено, з чудовими мотивами звучали ансамблі баяністів, домристів, бандуристів, троїсті музики, оркестр народних інструментів (учителі і учні). Щирі усмішки і гучні аплодисменти викликав виступ найменших учасників концерту – ложкарів, які не тільки красиво, злагоджено «вибивали» ложками «Циганочку», а ще показали й хореографічне мистецтво (керівник О.М. Бардадим).
«Де Ви взяли цю крихітку?» – запитували мене гості конференції, коли на сцену вийшла наша маленька другокласниця Мар’яночка Ковш і так душевно, так гарно прочитала уривок з поеми «Сон» Т.Г.Шевченка «Світає, край неба палає…»
Звичайно, найбільшим сюрпризом для всіх був прекрасний спів випускниці школи Яни Дідківської, нині солістки Черкаського академічного заслуженого українського народного хору.
Піснею «Зеленеє жито, зелене» Яна Григорівна неначе пригорнула до себе всіх присутніх у залі, нагадала всім, що тут зібралась одна сім’я, одна родина, славна своїми традиціями, своєю дружбою, взаємопідтримкою.
Та й сам її приїзд на творчий звіт школи став підтвердженням тільки-що сказаного, адже о п’ятій ранку 19 квітня вона приїхала з гастролей, а вже ранесенько 20 квітня виїхала з Черкас до Умані, щоб підтримати рідну школу. Три пісні подарувала наша дівчинка, наша Яночка, а хотілося її слухати і слухати. Спасибі їй за те, що пам’ятає школу, своїх учителів, що пишається тим, що була ученицею нашої школи.
Ведучі називають одного за другим випускників школи і разом з нами радіють, що наші учні гідно представляють і свою школу, і вже свої досягнення.
Випускник школи 2003 року В’ячеслав Голіков у школі був одним з кращих хореографів, його танцями завжди захоплювались і учні, і вчителі школи, і численні гості, яких у нас завжди багато. А тепер В’ячеслав Миколайович має уже свої творчі хореографічні колективи, які привітали учасників конференції прекрасними танцями. Слід сказати, що В’ячеслав Миколайович завжди нас підтримує, допомагає, ніколи не цурається школи, яка також його шанує, пишається ним, радіє за нього. Спасибі йому, нашому улюбленцю.
А ще глядачів приємно вразили два чудові дуети: учениця 10 класу Чухліб Ліза і її мама Наталя Миколаївна та сестри Олена Миколаївна Бардадим і Ірина Миколаївна Забожко – учителі по класу бандури. І пісні прекрасні, задушевні, і їх професійне виконання, тому й так багато було бурхливих аплодисментів.
Повертались додому щасливі і вдячні людям за високу оцінку нелегкої праці. Біля красивого ставочка сіли за столики, гарно пообідали на лоні прекрасної природи – і щасливої дороги до рідного дому.
Спасибі ректору Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Безлюдному Олександру Івановичу, декану факультету мистецтв Терешко Інні Григорівні, всім працівникам факультету за гостинність, за справді теплий прийом, за довіру до нашої школи, адже повірили, що ми не підведемо перед такими поважними гостями з різних міст України.
Спасибі педагогам, спасибі учням, що дбають про імідж школи.
А що ж далі? А далі – академконцерти, технічні заліки, персональні виставки робіт юних художників школи, творчий щорічний звіт перед поважним журі огляду-конкурсу творчих колективів шкіл естетичного виховання Уманської методичної зони 27 квітня 2018 року, а там ДПА, ЗНО, свято останнього дзвоника, випускні вечори, робота пришкільного оздоровчого табору «Водограй» – і довгожданні літні канікули. Гарний відпочинок заслужили всі: діти і дорослі. Тож усім і спасибі, і ще більше успіхів, і заслужених перемог!
Всебічний розвиток особистості та її творче зростання в умовах Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради.
Л.Д. Терещенко,
директор Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату
