ФАКУЛЬТЕТ МИСТЕЦТВ Семенчук В. В. ПОШУКОВА УКРАЇНОЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Семенчук В. В. ПОШУКОВА УКРАЇНОЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Семенчук В. В.,
завідувач кафедри музикознавства
та вокально-хорових дисциплін
УДПУ імені Павла Тичини,
доцент, заслужений працівник
культури України

ПОШУКОВА УКРАЇНОЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Одним із завдань, окреслених Законом України «Про вищу освіту», є пошук шляхів удосконалення навчального процесу. Входження України в європейський освітній простір передбачає реформування системи вищої професійної освіти, зокрема підвищення її якості. Підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі освіти пов’язана з формуванням професійної компетентності майбутнього педагога. У зв’язку з цим гостро постає проблема підготовки професійно компетентних педагогів-музикантів, формування яких відбувається вже з першого року навчання у вузі, а саме, у процесі пошукової українознавчої діяльності.

Великий тлумачний словник сучасної української мови трактує компетентність як якість, що пов`язана з достатнім рівнем знань у якій-небудь галузі [1]. Словник професійної освіти визначає компетентність як сукупність знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію [2]. Структура професійної компетентності педагога розкривається В. Сластьоніним, Є. Шияновим через педагогічні вміння, а саме поняття «компетентність» визначає єдність теоретичної і практичної готовності вчителя до здійснення педагогічної діяльності [3]. Компетентність розглядається А. К. Марковою як індивідуальна характеристика ступеня відповідності праці вимогам професії. Професійно компетентною є така праця вчителя, в якій на достатньо високому рівні здійснюються педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, реалізується особистість вчителя і досягаються результати навчання та виховання школярів [4, с. 175].

Категорія «компетентність» – результат нового підходу до оцінки людських ресурсів. Компетенція (з лат. сompetencia) означає коло питань, в яких людина добре обізнана, володіє пізнаннями і досвідом. «Компетенції – це узагальнені способи дій, які забезпечують продуктивне виконання професійної діяльності» [5]. У концепції О. Олексюк підкреслюється, що в сучасних умовах активізується процес пошуку нових стратегій та інноваційних технологій. Однак при цьому важливо, щоб в умовах модернізації вищої мистецької освіти вдалося підготувати фахівця широкої професійної компетентності, яка включає не лише кваліфікацію, визначену системою набутих знань, умінь і навичок, а й базові особистості якості, а також універсальні вміння й здібності, які характеризуються ширшою сферою застосування і визначаються як ключові [6, с.113].

В сучасній педагогічній науці проблема формування професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, зважаючи на невичерпність віками сформованого музичного потенціалу українців, стає однією з ключових і викликає потребу нового, поглибленого підходу до музичного виховання і навчання майбутніх вчителів-музикантів. Використання народної музичної творчості, як складової українознавства, у навчально-виховному процесі у вищих навчальних закладах досліджували С. Домбровський, Г. Іванюк, С. Крамська, В. Костів, О. Неживий, О. Отич, О. Ростовський, Р. Скульський, Г. Сутрина, Н. Чернуха, які пропонують різні підходи щодо удосконалення підготовки майбутніх фахівців. Незважаючи на значну кількість теоретичних досліджень, які було проведено в галузі музичної освіти, проблема пізнання українського музичного фольклору, що виступає однією з характеристик формування педагога-музиканта в процесі фахової підготовки студентів педагогічних закладів освіти, є актуальною.

Пошукова українознавча діяльність є важливим засобом прилучення студентів до неоціненного досвіду, моралі, світогляду, традиційної матеріальної і нематеріальної культури народу – джерела формування почуттів високої людської гідності, громадянської національної свідомості, якостей, вкрай необхідних майбутньому педагогові національної школи.
Актуальність проблематики українознавчого польового дослідження і запису зразків фольклору українців полягає у його спрямуванні на збереження нематеріальної культурної спадщини, її ідентифікації, документуванні, дослідженні, популяризації, а також у відродженні різних аспектів народної спадщини. Окрім того, збирання музичного фольклору – ефективний спосіб глибокого пізнання життя, вивчення історії, побуту, обрядів та звичаїв народу.

Саме тому студенти факультету мистецтв спеціальності 014.13 Середня освіта. Музичне мистецтво Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини здійснюють збір, систематизацію та опрацювання творів усної народної творчості по закінченню вивчення курсу «Українська народна музична творчість» у I-ІІ-му семестрах, який сприяє системному викладанню українознавчого музичного матеріалу, глибокому засвоєнню студентами народнопісенної культури українського народу, усвідомленню пізнавальної, виховної, розвиваючої, культуротворчої функцій української народної пісні.

Пошукові українознавчі експедиції сприяють якісній підготовці майбутніх вчителів до самостійної творчої педагогічної діяльності, розширює світогляд, допомагає глибшому закріпленню отриманих теоретичних знань, їхньому впровадженню в практичну діяльність.

Позитивним наслідком таких експедицій є поява у студента нового бачення майбутнього фаху, що характеризується зміцнілою впевненістю у правильності вибору професії, потребою в удосконаленні професійної компетенції.

Отже, під час пошукових українознавчих експедицій інтенсифікується розвиток професійно-педагогічного мислення, набувається дослідницький досвід, окрім традиційних характеристик професіоналізму – знань, умінь і навичок, у майбутніх учителів музичного мистецтва формуються такі «компетентністні» якості, як: інтегративний і творчий характер; висока ефективність результату; практико орієнтована спрямованість освіти; співвідношення критерію з ціннісно-смисловими характеристиками особистості; формування мотивації самовдосконалення; академічна і трудова мобільність.

Список використаних джерел:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і гол.ред. Т. В. Бусел. – К. ;Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 1140 с.

2. Волошко Л. Б. Професійна компетентність студентів як предмет психолого-педагогічного аналізу / Л. Б. Волошко // Збірник наукових праць Національного педагогічного університетуім. М. П. Драгоманова. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – Т. 48. – 279 с.

3. Карпова Л. Г. Сутність професійної підготовки викладача / Л. Г. Карпова // Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів : матеріали міжвузівської науково-практичної конференції – Харків : ОВС, 2002. – 164 с.

4. Козлова Е.В. Підготовка студентів музично-педагогічного факультету до активізації навчальної діяльності школярів на уроках музики / Е. В. Козлова // Професійна підготовка студентів педагогічного інституту. – К.: Вища школа, 1981. – С. 173-180.

5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: Світовий досвід / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: КІС, 2004. – 112 с.

6. Олексюк О. М., Кондратенко Г. Г., Ляшенко О. Д. Вступ до спеціальності: Навч. посіб. – К., 2011 р. – С. 102-117.