Люди і доля
Моя наступна сторінка про людей, історії життя яких лягли в основу сценарію танцювального проекту «Право на життя».
Чи багато ми знаємо про людей, яким ставимо клеймо «асоціальний»? Наркомани, алкоголіки, в’язні. Суспільна думка стосовно таких людей очевидна. Ми намагаємось уникати спілкування з «проблемним» прошарком суспільства. Наше уявлення про них – це сплав спогадів з пожовклих газетних вирізок, публікацій в інтернеті та художніх фільмів.
Реальність вразила мене до глибини душі…
Обравши тему проекту ми вирішили використати для постановки історії реальних людей. Не кожен погодиться відкрито розповісти історію свого життя.
Таких людей ми знайшли в реабілітаційному центрі села Осітна. В ньому проживають люди, які вийшли з місць позбавлення волі і намагаються розпочати своє життя з нової сторінки, без наркотиків та алкоголю.
Суспільна думка переконала мене, що я маю зустрітись з тими, хто опустився на саме дно…Ми побачили людей, які тримаються один за одного і за життя без комфорту, коштів, але з вірою та надією в власне краще майбутнє.
Та здивувало найбільше те, що мене зустріла симпатична жінка, в якої не було жодного прояву агресії, яка виявилась ерудованою та мудрою людиною.
Нікому невідомо, куди веде стежина нашої долі за наступним поворотом. Я зрозуміла, що на місці цих людей міг опинитись хто завгодно. Всі наші герої стали нарко та алкозалежними в 17-19 років. Пора максималізму, першого кохання, самоствердження та розчарувань. Серйозний наркотик лише раз – і ти на гачку на багато років…
Причина залежності дещо спільна: пустота, яку просто необхідно чимось заповнити. Цю пустоту створюють сімейні непорозуміння, критика та несприйняття суспільством, надумані стереотипи та фальшиві цінності.
Першу нашу героїню вивела на вулицю образа на матір. Оманливе перше кохання, спроба схуднути з допомогою наркотиків. А далі – наркотична залежність протягом 16 років, неодноразове ув’язнення…
Друга жінка втратила немовля, не змогла пережити горя, почала пити і спровокувала низку негативних подій у своєму ще зовсім молодому житті.
Третя героїня нашої історії майже не говорить, їй складно рухатись після двох інсультів, причиною яких став сильний наркотик. Вона мріяла про сімейний затишок, дітей, та замість обручки отримала від свого чоловіка-наркомана згубну залежність…
Наступна жінка – мати трьох дітей, яка стала залежною від алкоголю через знущання чоловіка…
Історія п’ятої жінки унікальна. Вона зустріла своє велике кохання. Молода пара мала улюблену роботу, квартиру, двох дітей… Та молодший син став наркоманом, програв квартиру в карти. Та це ще не було найстрашнішою подією. Фізичні та моральні знущання змусили немолоду хвору жінку поневірятись…
Ці історії вплинули на наш світогляд. Часто ми переживаємо через дрібниці, надумані проблеми, перекручені факти. Поряд з проблемами цих людей наші виявляються абсолютно не вартими уваги.
Сподіваємось, що достойно розкажемо танцем історії непростого життя, які довірили нам ці люди. Вони заслуговують на повагу. Перебороти залежність, яка стала хворобою – це перемогти самого себе. І це – найбільша перемога.
Керівник проекту «Хореографія проти наркотиків та алкоголізму» Людмила Андрощук