Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
(Ліна Костенко)
Ось і промайнуло літо, всі з нетерпінням чекали цього моменту і він настав…
Студенти повернулись на навчання, не за монітором свого комп’ютера, а в рідних стінах нашого університету! Після довгих зустрічей та розмов, студенти створювали затишок в кімнатах рідного гуртожитку.
Студентська рада факультету мистецтв взяла ініціативу в свої руки та вправно заохочувала всіх до прибирання! Час провели з користю. Після прибирання, звичайно ж, були жарти, музика та забави.
