Третій рік поспіль українці проводять цю пам’ятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни росії проти України, яку називають найбільшою війною з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєних злочинів російської армії та керівництва московії. Часто стало чути, що навіть німці так не поводилися.
У 2003 році Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні.
Поступовий офіційний перехід до європейської традиції святкування розпочався після Революції Гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу – з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні. День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є МАК ПАМʼЯТІ. Заохочуємо використовувати його під час публічних заходів і в тематичних матеріалах.
Доземний уклін, безмежна вдячність та глибока шана визволителям Батьківщини. Памятаємо!
Ніколи знову! На жаль, нині це гасло не спрацювало.
Вкотре. Знову.
