В понеділок, 26 квітня, виповнюється 35-а річниця Чорнобильської катастрофи.
26 квітня 1986 року сталася найбільш серйозна техногенна катастрофа в історії цивільної ядерної енергетики – о 1 год. 23 хв. за київським часом з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. В історії багатостраждального українського народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.
Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров’я людей важко досі. Тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип’ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.
Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження. Важко збагнути, але в 10-кілометрову зону, напевно, вже ніколи не повернуться люди!
Після найбільшої в світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна зупинка електростанції сталася тільки у 2000 році.
Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.
Студентська рада факультету мистецтв провела низку заходів серед студентів.
- Перегляд фільму “Чорнобильська трагедія – біль України”. Взято документальний фільм з телеканалу UAУкраїна «Чорнобиль. Точка часу» (2016)
- Перегляд презентацій студентів «Чорнобиль. Життя людей до та після катастрофи».
Підготувала заступник голови студради – Катерина Хмарук, та студенськка рада факультету мистецтв.
- Провели бесіду з історії вибуху на Чорнобильська АЕС.
- Флешмоб в соц.мережі Instagram “МІЙ біль – Чорнобиль”.
Студенти активно обговорювали цю тему. Багато хто, знає особисто людей, які тоді в 1986 році, були серед числа перших ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.
Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
(Ліна Костенко)
